Август 27th, 2010 
Репортер Приймати на віру постулати західних мас-медіа про деполітизації діяльності інститутів та служб інформації було б, принаймні, наївно. Про це, зокрема, свідчать книги "1000 американців" Д, Сельдеса, "Зупиніть друк" Джорджа Маріона, "Як я працював кореспондентом" Більд "Гюнтера Вальраффа. У них наочно й критично осмислюються стрижневі положення теорії "ньюс", а також смичка "великої преси» і "великого бізнесу», завдяки якій засоби інформування служать інтересам "золотого тільця".
Однак було б несправедливо безапеляційно відмовляти їм у плані об’єктивності, оперативної поставки інформації. Боротьба монополій, прес-синдикатів та імперій змушує їх мимоволі "розкривати" правду життя. На це націлена боротьба за місце "під сонцем" політичних партій, кандидатів у період президентських виборів, бізнес кланів. Закономірні протиріччя в західних суспільствах якраз і складають основу для об’єктивного інформування пресою населення. Це, по-перше. А, по-друге, процес посилення демократичних тенденцій, що закріплюється правом, також сприяє розширенню діапазону постачання об’єктивної інформації. У даному контексті особливий інтерес викликає об’ємну працю "Закони та практика засобів масової інформації в Західній Європі, Америки та Австралії", виданий в 1995 році Фондом захисту гласності (Росія).
У ньому міститься порівняльний аналіз законодавств про ЗМІ в одинадцяти демократіях світу. Увагу заслуговують такі розділи як "Регулювання права власності", "Регулювання експорту та імпорту друкованої продукції", "Вторгнення в приватне життя", "Право на відповідь або виправлення", "Державна таємниця та доступ до урядової інформації", "Комерційна таємниця і доступ до інформації, що належить приватним особам "," Захист джерел інформації "та ін
Рубрики 
Теги: 