Необхідно сказати про Закон про прайвесі, прийнятому в США в 1974р. По ньому не підлягають оголошенню матеріали про всіх тих аспектах особистого життя людини, які охороняються правом: інтимне життя, переконання, стан здоров’я, особисті права, недоторканість особи, житла, кореспонденції, репутація, особисті зв’язки і т.д.
Правова практика, на думку того ж В. Ентіна, виробила три основні варіанти регулювання інформаційної діяльності преси. Даючи роз’яснення з цього приводу автор пише, що "в конституції США відома Перша поправка забороняє конгресу приймати закони, що обмежують свободу слова. Регулювання здійснюється завдяки винесенню серії судових рішень, тлумачать межі застосування даної заборони в кожному конкретному випадку з урахуванням балансу інтересів, що представляють конституційну цінність. "
У Великобританії ж конституції як єдиного документа і білля про права не існує. Але це не означає, що діяльність преси не регулюється правом. З одного боку вона розглядається в спеціальних законах (про державну таємницю і т. д.), а з іншого боку поняття "свободи друку" виводиться з поняття "вільної особистості". Таким чином, спеціального акту про становище друку не існує, але немає і заборони на обмеження свободи друку. Юридично її забезпечують не стільки норми матеріального права, скільки процесуальні можливості використання права у Великобританії.
Июнь 20th, 2011
Репортер
Рубрики
Теги: