Теорія загальної інформації

Август 15th, 2010

Репортер

За кордоном давно і плідно вивчаються і узагальнюються основні закономірності поширення інформації в суспільстві. Скажімо, німецькими вченими Е. Довіфатом, В. Хагеманом і Х. Майном, італійськими соціологами Ф. Фатторелло та І. Хейс, американцями У. Шрамма, Г. Лассуелом, Ф. Ферінгом та іншими були зроблені спроби створення теорії загальної інформації. Їх теорія, як вважають вони, має служити вихідною точкою розвитку загальної теорії журналістики. Щоправда, в їхніх дослідженнях переважає більше кібернетичне тлумачення суті інформації. Не випадково, процес інформації у них отримав назву "Мессі комьюнікейшшн" ("mass communication), а сукупність засобів інформації" Мессі медіа "(" mass media "). У перекладі на російську мову це означає "масові засоби спілкування" або в дослівному перекладі – "масова комунікація". Іншими словами, в їх теорії більше уваги приділяється не суті самої інформації, а засобам її отримання та розповсюдження, із чого випливає, що західні дослідники ратують, нібито, за надкласових, надпартійний характер новин. Це, звичайно ж, не може не викликати суперечки та дискусії. Бо й не фахівцю видно, що і періодична преса, і кіно, і література постійно займаються прославлянням західної моделі демократії, західного способу життя, системи політичних і інших цінностей.